IHHT після інфаркту міокарда оцінювали в рандомізованому дослідженні 77 пацієнтів. У тезах наведено дані ехокардіографії та тесту із шестихвилинною ходьбою.
Примітка редакції. Заголовок містить загальне слово «гіпоксичні», проте методика прямо описує гіпоксично-гіпероксичні тренування — IHHT. Це короткі конференційні тези; за цим повідомленням неможливо повноцінно оцінити безпеку та довгострокові наслідки. Редакція не включає сусідні тези. Нижче подано докладний український редакційний виклад наданої російськомовної публікації. Це не дослівне відтворення: виклад зберігає дані й атрибуцію джерела. Таблиці та ілюстрації доступні в незміненому оригінальному PDF. Це науковий матеріал, а не інструкція з лікування.
Коротко про публікацію
- Автори розподілили 77 пацієнтів після інфаркту без зубця Q методом конвертів. У групі IHHT було 40 осіб, без IHHT — 37.
- Автори оцінювали дані ехокардіографії та дистанцію шестихвилинної ходьби.
- У дослідженні використовували ReOxy; його результати не є випробуванням апарата OXYTERRA RS.
IHHT після інфаркту міокарда: дані публікації
Мета
Мета — вивчити вплив інтервальних гіпоксично-гіпероксичних тренувань (ІГГТ) на внутрішньосерцеву гемодинаміку. Автори вивчали реабілітацію після інфаркту міокарда (ІМ) без зубця Q у підгострому періоді.
Матеріал і методи
Автори обстежили 77 пацієнтів з ІМ без зубця Q у підгострому періоді та ХСН II–III функціонального класу NYHA. Середній вік становив 61,4±4,2 року. За 14–16 днів до тренувань усім виконали стентування однієї або більше коронарних артерій. Пацієнтів розподілили на дві групи методом конвертів. У першій було 40 осіб. Вони отримували, за формулюванням тез, «15 ІГГТ у два підходи з різницею між ними в 1 міс» на апараті ReOxy (Німеччина).
У другій групі, 37 пацієнтів, ІГГТ не застосовували. Групи були зіставними за віком, статтю та базисною терапією. Окрему контрольну групу становили 25 здорових осіб. Ефективність оцінювали за допомогою 6-хвилинної ходьби та ЕхоКГ. Під час ЕхоКГ вимірювали лінійні й об’ємні показники та індекс маси міокарда (ІММ) лівого шлуночка (ЛШ).
Результати
Після додавання ІГГТ автори відзначали клінічне поліпшення. Дистанція 6-хвилинної ходьби зросла на 40,9% з ІГГТ і на 28% без них (в обох випадках p<0,05). При цьому різниця з групою без ІГГТ становила 13,7% (p<0,05). У групі ІГГТ кінцевий діастолічний об’єм (КДО), систолічний об’єм (КСО) та ІММ ЛШ зменшилися на 14%, 19,4% і 11,6% відповідно (p<0,05). КДО та КСО були на 12,4% і 16,2% нижчими, ніж без ІГГТ (p<0,05). Крім того, фракція викиду підвищилася на 12,2% (p<0,05). Однак без ІГГТ автори спостерігали лише тенденцію до зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки.
Висновок
Автори дійшли висновку, що реабілітація з ІГГТ сильніше впливала на ремоделювання міокарда, ніж лікування без них. Вони описали значуще зниження КДО, КСО та ІММ ЛШ, підвищення фракції викиду. Також вони відзначили достовірне підвищення толерантності до фізичного навантаження.
Дані оригінальної публікації
Повні таблиці, ілюстрації та формулювання авторів доступні в оригінальному PDF. Посилання нижче відкривають відповідні сторінки оригіналу.
Теза: IHHT після інфаркту без зубця Q — оригінал, сторінка 3
Технологія та застосування
Публікацію присвячено певному курсу IHHT у відновлювальній програмі. Принцип сеансу описано в розділі технологія IHHT. Режими та керування — на сторінці апарата OXYTERRA RS.